- висівання
- -я, с.Дія за знач. висівати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
висівання
Смотреть что такое "висівання" в других словарях:
висівання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
висівний — а/, е/. Признач. для висівання … Український тлумачний словник
висіватися — а/ється і висі/юватися, юється, недок., ви/сіятися, іється, док. 1) Випадати, висипатися під час просівання крізь сито, решето. 2) перен. З являтися, виступати на чому небудь, густо вкриваючи поверхню. 3) тільки недок. Пас. до висівати і… … Український тлумачний словник
висівки — вок, мн. Відходи борошномельного виробництва, що складаються з розтертих оболонок і деяких інших частинок зерен, відокремлених від борошна під час просівання. || Залишки після просіювання чого небудь … Український тлумачний словник
посів — у, ч. 1) Дія за знач. посіяти. || Висівання, сівба. •• Післяжни/вні посі/ви висівання сільськогосподарських рослин улітку безпосередньо після збирання озимих та ранніх ярих культур на зерно або після льону. Ущі/льнені посі/ви вирощування на тій… … Український тлумачний словник
самосів — у, ч., бот., с. г. 1) Природний посів рослин насінням, що осипається. 2) у знач. присл. самосі/вом. Унаслідок природного висівання. 3) Рослина, що виросла внаслідок такого висівання … Український тлумачний словник
дражирування — я, с. Обволікання насіння захисною живильною оболонкою з торфу, перегною та мінеральних добрив, що полегшує їх висівання і зростання … Український тлумачний словник
парниковий — а, е. Прикм. до парник. || Признач. для парника. || Вирощений у парнику. •• Парнико/ва сіва/лка машина для висівання однозерного насіння, а також для рядкової сівби. Парнико/вий ефе/кт нагрів внутрішніх шарів атмосфери внаслідок її властивості… … Український тлумачний словник
посадковий — а, е. Стос. до посадки (див. посадка I 1 4), 7), 8)). Посадкова вага коропа. •• Посадко/вий матеріа/л насіння або саджанці рослин, признач. для висівання чи садіння де небудь … Український тлумачний словник
розмаркірувати — у/ю, у/єш, док., перех., с. г. Провести маркером спеціальні борозенки, смуги для визначення місця садіння дерев, кущів або висівання сільськогосподарських культур … Український тлумачний словник
